Президентський указ рекомендує Генпрокуратурі «перевірити законність рішень Київської міської ради щодо надання земельних ділянок в охоронній зоні Музею та вжити в разі необхідності в установленому порядку відповідних заходів реагування».

Що ж не так з рішеннями Київради, які дослідила прокуратура?

За даними журналістів Bihus.info, серед сторін угоди («понятійки» Комарницького) були забудовник і чинний нардеп від ОПЗЖ Вадим Столар, син ексмера Леоніда Черновецького Степан Черновецький та вже згаданий Андрій Іванов:

«У "понятійці" йдеться про те, що Андрій Іванов і Степан Черновецький планують забудувати цю земельну ділянку, а Вадим Столар повинен допомогти у вирішенні питань з усіма інстанціями: "Забезпечити прийняття Київрадою детального плану території до кінця року; забезпечити рішення Київради про дозвіл будувати багатоповерхівки (не менше 9 поверхів); забезпечити видачу містобудівних умов; затвердити знижені орендні ставки на землю". За ці послуги Столару нібито пропонують 15 мільйонів доларів».

Так от, ця «понятійка» виникла не просто так. Близько 20 років тому Київрада передала землі в оренду сільськогосподарському ТОВ «Агрокомбінат "Хотівський"». Тоді агрокомбінат справді використовував ділянки за призначенням і працював як сільськогосподарське підприємство.

Проте вже за часів Черновецького на «нічному засіданні Київради» частину цих земель передали у власність житлово-будівельним кооперативам, які створили завдяки паспортним даним столичних студентів й інших осіб, які навіть не були киянами. На 15 людей могли виділити понад тисячу га землі, до якої потрапляли і природно-заповідний фонд, і культурна спадщина. Тодішній одіозний секретар Київради Олесь Довгий назвав ту схему «допомогою молоді». Аби розкрити її, журналісти розслідували до півроку.

Аналогічну схему з кооперативами використали й під час дерибану Біличанського лісу — студенти писали заяви, аби отримати землю, їм давали за це кілька сотень гривень, а вони підписували довіреність на потрібну особу, яка мала нею розпорядитися. Депутати прилеглих до Києва рад завдяки їй дерибанили столичні землі.

Така сама схема дозволила змінити цільове призначення земель довкола Пирогова із сільськогосподарського під забудову. Пізніше прокуратурі в суді повернула частину земель у власність міста. Після Революції гідності Київрада ініціювала розірвання договору на частину ділянок, які перебували в оренді агрокомбінату.

Проте вже за кілька років підприємство повернуло собі право користуватися кількома земельними ділянками, скориставшись послугами держреєстраторів. Прокуратура вже неодноразово доводила в судах незаконність реєстрації оренди на ці землі.

Начальник відділу Департаменту представництва інтересів держави в суді Офісу Генерального прокурора Іван Дутчин пояснює:

«Прокуратура захищає землі історико-культурного призначення з розташованими на них пам’ятками археології, архітектури й іншим об’єктами культурної спадщини, які є національним надбанням народу України й розкривають життя минулих поколінь, у тому числі характер мистецтва та зодчества в різні культурно-історичні періоди».

 На території музею у Пирогові

На території музею у Пирогові

Щодо позовів Офісу Генпрокурора до забудовників через Пирогів, то їх наразі чотири. Загальна площа земель, які повертають через суд, — майже 160 га. Усі ці справи стосуються товариства «Хотівське», і розглядають їх різні суди.

Одну — Господарський суд міста Києва (суддя Василь Мельник). Дві — Північний апеляційний (судді Олександра Агрікова, Антоніна Мальченко, Тетяна Козир; а також судді Іван Вовк, Валентин Палій, Олександр Сибіга), ще одна вже дійшла до Верховного Суду, її розглядає Касаційний господарський суд (суддя Інна Берднік).

Утім попри відсутність юридичного права користуватися земельними ділянками, Агрокомбінат «Хотівський» розглядає їх, щоб реалізувати девелоперський проєкт.

Показовими є події на засіданні екологічної комісії Київради у 2023 році. Тоді за поданням депутатки від «Слуги Народу» Ксенії Семенової винесли питання про створення об’єкта природно-заповідного фонду на земельній ділянці поблизу музею, котру свого часу прокуратура повернула у власність міста.

Представниця Агрокомбінату «Хотівський» Ганна Іщенко, яка раніше захищала інтереси кількох житлових кооперативів, зазначила:

«Унаслідок судового дослідження обставин землевідведення спірні земельні ділянки повернули до користування Агрокомбінату “Хотівський”. На думку мого довірителя, ці обставини не були враховані при винесенні цього проєкту рішення. Наразі відбувається ситуація, коли внаслідок неглибокого вивчення ситуації низки обставин, які фактично тривалий час є предметом судового дослідження, Київською міською радою ігноруються. У випадку неврахування прав Агрокомбінату “Хотівський” як орендаря може скластися ситуація, за якої судові спори будуть продовжуватись».

Пізніше робоча група зʼясувала, що агрокомбінат не мав юридичних прав користуватися цією земельною ділянкою. Цю інформацію також підтвердив Департамент земельних ресурсів.

Примітно, що 2020 року Іщенко балотувалася від «Слуги Народу» до Київради й «порятунок зелених зон Києва» — одна з її обіцянок.

Скрин з <i>Facebook</i>-сторінки Ганни Іщенко

Скрин з Facebook-сторінки Ганни Іщенко

Вона представляла забудовників, коли мова йшла про Жуків острів, і ЗМІ писали, що Іщенко фігурувала в уже згаданих «понятійках» Комарницького.

Щодо уряду, то він, згідно з президентським указом, мав би не просто подбати про захист чинних охоронних зон, а й про розширення території музею.

Але відразу ж після того, як Ющенко підписав указ, тодішній міністр культури Юрій Богуцький видав свій наказ про коригування охоронних зон музею. І територію, де запланували будівництво ЖК, винесли за межі охоронюваних зон.

Очільниця Національного музею народної архітектури та побуту Оксана Повякель каже, що зробили це незаконно, й наголошує: концепція музею просто неба полягає в єдності ансамблю памʼяток з природним середовищем, позбавленим сучасного впливу:

«Цим наказом у Мінкульті тоді намалювали те, що вигідне забудовнику. Це зробили без необхідної науково-проєктної документації та належного наукового обґрунтування необхідності коригувати охоронні зони. Експозиція музею — це понад 300 унікальних пам’яток народної архітектури, які, в поєднанні з предметами традиційного вжитку, віддзеркалюють етнічну культуру українців різних регіонів. Такий ансамбль у межах відведеної території розглядається як комплексна пам’ятка архітектури й унікальне, композиційно цілісне утворення, що разом з природним середовищем характеризуються мистецькою довершеністю й виразністю. Не буде в нас цієї атмосфери, якщо на фоні музею будуть чергові висотки».

Івана Купала в Пирогові 2019 року

Івана Купала в Пирогові 2019 року

Земля, про яку йде мова, розташована між Нацпарком «Голосіївський» і парком-пам’яткою садово-паркового мистецтва «Феофанія». Співробітник нацпарку Олександр Соколенко акцентує, що забудова цієї ділянки висотками негативно вплине на сам нацпарк:

«Навіть якщо зараз це не територія нацпарку чи “Феофанії”. Якщо допустити забудову — це розірвати цей єдиний природний комплекс. І ми вже маємо сумний досвід, зокрема Біличанського лісу, коли поряд з нашим лісом зводили висотки. Ліс сохне, і це відбувається на великих площах, бо будівельні роботи впливають на багато чинників, зокрема й на циркуляцію ґрунтових вод. Допустити порушення ландшафту й атмосфери довкола Пирогова — це ще й гарантовано знищити частину нацпарку».

Аби виконати президентський указ, Офіс Генпрокурора судиться не лише із забудовниками, а й позивається до Мінкульту. Цю справу розглядає суддя Київського окружного адміністративного суду Віталій Щавінський (640/17785/22).

Звісно, за майже 20 років змінився не один міністр культури. І нині в Мінкульті переконують, що готові визнати позов прокуратури. На цьому наголошує начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації відомства Наталія Войцещук:

«Територія довкола музею має створювати сільський ландшафт. Це специфіка музею просто неба. Відвідувачі мають бачити довкола музею саме такий пейзаж. Тут можна знімати і фільми, і музичні кліпи. Міністерство визнає позов Офісу Генерального прокурора в частині позовних вимог щодо визнання протиправними та нечинними кількох положень наказу Міністерства культури щодо затвердження меж і режимів використання зон охорони Музею народної архітектури та побуту Національної академії наук України з урахуванням вимог указу президента України».

Коли Мінкульт визнає позов прокуратури, то це посилить позиції правоохоронців, зокрема, в судових процесах із забудовниками.

Ставок у Хотові

Ставок у Хотові