Ізолятор тимчасового утримання Херсону, розташований на вулиці Теплоенергетиків, під час російської окупації був найбільшою катівнею

Хто з російських силовиків причетний до катувань жителів Херсону під час окупації? Що відомо про катівні , які досі існують на окупованих територіях Херсонської і Запорізької областей? Чи можуть тортури, скоєні російськими військовими, кваліфікувати як злочин проти людяності у Міжнародному кримінальному суді (МКС)? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

«Наглядачі з Росії»

«Суспільне» презентувало фільм-розслідування «Гаспада афіцери» про наглядачів херсонської катівні. У стрічці йдеться про найбільший ізолятор тимчасового утримання Херсону під час окупації, що розташований на вулиці Теплоенергетиків. Фільм містить спогади колишніх бранців, які пройшли тортури, влаштовані тюремниками.

Катівня російських окупантів у Херсоні

Катівня російських окупантів у Херсоні

Через найбільшу російську катівню у Херсоні за шість з половиною місяців її існування, за офіційними даними правоохоронців, пройшло 240 людей. Тортури, як фізичні, так і моральні, проти ув’язнених застосовували щодня працівники ФСБ і МВС Росії та Росгвардії.

Розслідування тривало 14 місяців, встановити особи наглядачів журналістам вдалося на початку лютого цього року. Дослідження фотографій у соціальних мережах дало змогу виявити 7 із 12 тюремників. Наглядачами в ізоляторі тимчасового тримання були поліцейські конвойної та патрульно-постової служби з кількох регіонів Росії, зокрема, Красноярська та Омська, сказано у фільмі.

«60 увʼязнених окупанти забрали з собою»

Журналістка редакції розслідувань «Суспільного», авторка розслідування про наглядачів херсонської катівні Алла Садовник розповіла «Новинам Приазов’я», що через цю катівню могли пройти близько 700 людей.

Алла Садовник

Алла Садовник

Частина незаконно ув’язнених досі перебуває на лівому березі й не може виїхати

Алла Садовник

«Це і жінки, і чоловіки, в більшості чоловіки. Офіційно потерпілими слідство поки що визнало 240 людей. Чому лише 240? Тому що потерпілими визнають правоохоронці лише тих, з ким могли порозмовляти, чиї покази задокументували. Багато людей виїхали з Херсону після деокупації, і ще щонайменше 60 незаконно ув’язнених росіяни забрали з собою на лівий берег (Херсонщини – ред.). Частина з них змогла вже повернутися, але частина досі перебуває на лівому березі й не може виїхати. Щонайменше п’ятеро осіб так і далі перебувають в ув’язненні. Тобто це вже два роки. І ця катівня, чим вона ще відрізнялася, крім того, що вона була найбільш масовою у Херсоні, там не лише незаконно утримували, а й відповідно катували херсонців», – зазначила журналістка.

«Примушували кричати «Слава Росії!»

Катували затриманих херсонців як фізично, так і психологічно, розповідає Садовник. На допити, за її словами, приїжджали представники ФСБ чи російської поліції.

СБУ виявили катівні в Херсоні після деокупації міста

СБУ виявили катівні в Херсоні після деокупації міста

«Їх по-різному називали – «м’ясниками» або «важкими». Вони, безпосередньо найбільше били ув’язнених, катували струмом, катували водою, били також нунчаками. І вони періодично приїжджали до ІТТ (ізолятора тимчасовго тримання). Але були й постійно ті, хто там перебував до липня (2022 року), це були росгвардійці, а з липня це були російські поліцейські. Вони також долучалися до катувань, також морально знущалися з херсонців. Наприклад, вони змушували чоловіків, коли вони заходили в камеру, відчиняти двері та кричати «Слава Росії! Слава Путіну! Слава Шойгу!», а також співати російський гімн», – розповіла розслідувачка.

До катівні, каже вона, міг потрапити будь-хто, незалежно від того, чи він активно допомагав ЗСУ, чи був у русі спротиву, чи просто мав проукраїнську позицію. Також активно працювала система доносів. Людей під тортурами змушували визнавати себе «терористами» та причетними до ведення «підривної діяльності».

Як ідентифікували наглядачів?

Ідентифікувати причетних до катувань було непросто, каже Садовник. Це вдалося зробити, коли одна із потерпілих – жителька Херсона Людмила Шумкова, впізнала на фотографії одного з наглядачів катівні.

Людмила Шумкова

Людмила Шумкова

«Вона нам одразу на початку розповідала, що один з тих, хто з ними найбільше спілкувався, з ув’язненими жінками, це був Юрій Коулар на прізвисько «Борода». От пройшов рік і Людмила просто пише і скидає нам фотографію, яку вона побачила серед наданих херсонськими правоохоронцями. Я почала шукати і знайшла його соціальні мережі. Це виявився саме той «Борода», який був у Херсоні. В нього навіть були фотографії з Херсонщини, із зупинки громадського транспорту у Софіївці. Це правий берег Херсонської області. І в нього ж на сторінці були фотографії з ІТТ, і на тих фотографіях були інші наглядачі, яких герої нашого фільму впізнали. Зокрема був і головний – це «Злой». За допомогою пошукових систем нам вдалося встановити їх всіх. Ми всі дані одразу ж передали правоохоронцям», – поділилась журналістка.

На фотографіях було шість наглядачів, яких запам’ятали герої розслідування, а журналістам додатково вдалося знайти ще одного, якого не було на фото, але він був в ІТТ під час окупації Херсону. Загалом, за розповідями, в основному з липня до жовтня 2022 року там перебувало 10 постійних наглядачів.

«Катували усіх»

Людмила Шумкова розповіла «Новинам Приазов’я», що її затримали разом із сестрою 26 липня 2022 року. Спочатку 10 діб їх утримували у підвалі будівлі Головного управління Національної поліції на вулиці Лютеранській, 4. А потім – 5 серпня – жінок перевезли до ізолятора тимчасового тримання на Теплоенергетиків. Там Людмила Шумкова пробула до 17 вересня, а її сестра – на тиждень більше.

Коридор та двері камер у підвалі Херсонського управління поліції, де окупанти утримували та катували українців

Коридор та двері камер у підвалі Херсонського управління поліції, де окупанти утримували та катували українців

«В’язнів тримали на другому поверсі, а самі вони мешкали на третьому поверсі. На першому поверсі були облаштовані такі катівні, куди вони водили людей на допити», – згадує жінка.

В ізоляторі були окремі камери для жінок і окремі для чоловіків, розповідає Шумкова. Катували наглядачі усіх.

Це було зазвичай побиття і струм. Здебільшого катували чоловіків

Людмила Шумкова

«Могли дати таке завдання наглядачам, щоб, наприклад, ті якісь показання вибивалися з утримуваних. Це було зазвичай побиття і струм. Здебільшого катували чоловіків. Але в моїй камері, в період, коли я перебувала там, то катували двох поліцейських дівчат. Одну з них вивезли на лівий берег. Ми не знаємо, що з нею відбувається наразі. Один з них, який вважався головним, вже встановлено, що це Андрій Співак і його позивний був «Злий», він розважався тим, що міг зайти в камеру до чоловіків і застосовувати електрошокери», – поділилась Людмила.

  • Всього у Херсоні під час російської окупації було щонайменше 20 катівень, куди забирали місцевих жителів та піддавали їх тортурам. Такі дані минулого року оприлюднила міжнародна організація Mobile Justice Team спільно з українськими правоохоронцями.
  • За даними організації, катівні фінансувалися Росією. Керував ними призначений Росією очільник окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо. А також ті, хто пішли на співпрацю з російськими окупантами, та представники незаконних угруповань, підконтрольних Росії «ЛДНР». Підпорядковувалися місця несвободи російським спецслужбам. На ці заяви відреагував окупаційний чиновник Володимир Сальдо. Він тоді заявляв, що жодної катівні у Херсоні начебто не було і назвав інформацію про них «брехнею».

«Катівні окупантів на півдні діють досі»

На окупованих територіях півдня України місця, де окупанти утримують місцевих жителів, існують і досі. Голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв розповів «Новинам Приазов’я», що на Херсонщині такі місця несвободи є, зокрема, у Скадовському і Генічеському районах.

Ескендер Барієв

Ескендер Барієв

Катують людей, і масово до 300 людей збирають та «перевиховують»

Ескендер Барієв

«Дві катівні в Скадовському районі, є в Генічеському районі – в самому Генічеську на базі 14-го училища в підвалі зробили катівню. Там вони і катують людей, і масово до 300 людей збирають та «перевиховують». Це вони робили у 2022–2023 роках. Є люди, які пройшли це «перевиховання», скажімо так, але потім виїхали.

Що стосується конкретно ситуації з Одрадівки Новотроїцької громади Генічеського району на Херсонщині, то в ній вони утримують незаконно позбавлених волі цивільних людей. В першу чергу туди вони привозять тих, кого насильно викрадають чи затримують із Каховського району. Там вони облаштували цю катівню в підвалі будинку культури Одрадівки. Сам по собі підвал дуже великий, там багато кімнат, де вони катують людей і намагаються примушувати до співпраці», – розповів Барієв.

Акція протесту проти російської окупації у Генічеську, березень 2022 року

Акція протесту проти російської окупації у Генічеську, березень 2022 року

Відомо, що катівні є і в інших районах лівобережної Херсонщини, а також на окупованій частині Запорізької області, каже правозахисник. Зокрема він згадав про Енергодар, а також школу в селі Великі Копані Херсонської області, де людей піддають тортурам у спортзалі закладу.

«Крім того, у Новій Каховці на базі 17-го училища в підвалі також створили катівню і там теж вони збирали масово людей і проводили катування», – поділився даними правозахисник.

З огляду на бойові дії й окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.

«Окупанти відчувають безкарність»

У березні цього року Міжнародна незалежна комісія ООН з розслідування порушень в Україні оприлюднила звіт, у якому містяться висновки щодо злочинів Росії. У документі, зокрема, зафіксовані нові випадки катувань цивільних і військовополонених. Також у звіті вперше йдеться про те, що служби, залучені до катувань, мають свою ієрархію і систему підпорядкування.

Експерт Медійної ініціативи за права людини з міжнародного права, адвокат Андрій Яковлєв розповів «Новинам Приазов’я», що Міжнародна незалежна комісія ООН не просто констатує факт проведення катувань, а вказує на їхній системний характер.

Андрій Яковлєв

Андрій Яковлєв

«Там навіть використовуються такі фрази, як ієрархія пенітенціарної служби, систем пенітенціарних не передбачає, що катування можна було б зробити без дозволу командирів. Те, що воно застосовується систематично, ми можемо уже говорити, що це елемент урядової політики Російської Федерації. І ще важливий момент – у звіті встановлюється, що особи, які здійснюють катування, відчувають безкарність. Це говорить про те, що відсутня система контролю за катуванням і фактично підтверджує те, що катування застосовується для якоїсь мети. Відповідно, можемо говорити, що це ознаки злочину проти людяності, а це каже нам про можливість ще одного кейсу до МКС (Міжнародного кримінального суду) по тортурах», – зауважив правозахисник.

«Командна відповідальність»

Розгляд справи у Міжнародному кримінальному суді дозволив би притягнути до відповідальності керівників високого рівня, які причетні до катувань, каже юрист. Це можна робити по принципу командної відповідальності, притягувати не лише виконавців або керівників місць утримання українських заручників, а й осіб найвищого рівня – як цивільних, так і військових, вважає Яковлєв.

Зображення емблеми Міжнародного кримінального суду (МКС) біля входу в будівлю суду. Гаага, Нідерланди

Зображення емблеми Міжнародного кримінального суду (МКС) біля входу в будівлю суду. Гаага, Нідерланди

«А це нам може дозволити очікувати якогось ордера на арешт, який б послав би сигнал, що за катуваннями уважною слідкує міжнародна спільнота. І якщо там будуть включені керівники місць позбавлення свободи, це вплине на подальшу долю наших військовополонених і, може, дозволить зменшити катування над ними. Тому таке реагування Міжнародного кримінального суду дуже б допомогло», – зазначив він.

Загалом довести у суді злочини катування дещо простіше, ніж інші воєнні злочини. Зараз важливо збирати якомога більше інформації й ідентифікувати причетних до цього осіб, додав Яковлєв.