Фото:

Заборона московської церкви в Україні. «Ніхто не зупинить ідею, час якої настав». Парламент готовий підтримати урядовий проєкт у другому читанні

4 квітня Комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики фіналізував урядовий законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності в Україні релігійних організацій» (8371). Документ тепер готовий до другого читання. Про це громадську ініціативу «Голка» проінформував голова комітету Микита Потураєв («Слуга народу»).

Законопроєкт дозволить блокувати діяльність організацій, які підпорядковані державі-агресору або поширюють ворожу пропаганду.

«Які б там не були заяви лобістів Московського патріархату, ніхто не зупинить ідею, час якої настав. У проєкті не йдеться про обмеження віросповідання чи демократичних стандартів. Коли лобісти Кремля заявляють про те, що через це Україна опиниться без міжнародної допомоги – це блеф. Вони розуміють, що це їхній останній шанс захистити кремлівську агентуру. Наголошую, що мова не лише про Московський патріархат, а про будь-які організації, які підпорядковуються державі-агресору. Якщо у статуті релігійної громади немає і слова про зв’язок з Кремлем, але на службі здійснюється реальна підривна діяльність, – громадяни можуть звернутися до Державної служби України з етнополітики та свободи совісті. Та виносить припис, і якщо така діяльність не припиняється протягом 30 днів – Держслужба звертається до суду, щоб заборонити таку діяльність», – наголошує Потураєв.

Слуги Кирила?

Фото дня

Відомо й те, що не вся фракція партії влади буде підтримувати цю ініціативу оскільки там є лобісти московського патріархату. Зокрема Євгеній Брагар, як стало відомо «Голці» із власних джерел у провладній фракції, називав законопроєкт «дискриминационным» і таким, що спричинить «возмущение мирового сообщества». Але, як твердять «слуги», віцеспікер Олександр Корнієнко вважає, що законопроєкт не треба відправляти на Венеційську комісію, бо з ЄС треба погоджувати лише ті закони, які можуть стосуватися спільного правового поля з ЄС.

Тут варто нагадати, що наприкінці минулого року з подачі нардепа Артема Культенка («Слуга народу»), який підтримує Московський патріархат, заступник голови провладної фракції Андрій Мотовиловець звернувся до спікера Руслана Стефанчука із вимогою відправити урядовий проєкт на рецензію у Венеційську комісію. Але згодом Мотовиловець відкликав свій підпис, зазначивши, що хотів би залишатися нейтральним.

Євгеній Брагар

Євгеній Брагар

З огляду на таку ситуацію у фракції «Слуга народу» і на результати голосування у першому читанні («за» урядовий проєкт було 267 голосів), для підтримки цієї ініціативи знову треба залучати інші фракції та групи.

Хто «за»? Перекличка

Нардеп Микола Княжицький («Європейська Солідарність»), який входить до профільного комітету і є автором альтернативного проєкту «Про забезпечення зміцнення національної безпеки у сфері свободи совісті та діяльності релігійних організацій» (8221), раніше зазначав, що в урядовому законопроєкті вже врахували низку положень та його ініціативи і зараз каже, що фракція готова підтримати ініціативу Кабміну:

«Ми ініціювали заборону діяльності Російської православної церкви в Україні. Ми багато працювали над цим законом. Очевидно, що вся фракція «Європейська Солідарність» буде підтримувати законопроєкт і сподівається на те, що він отримає підтримку також від інших фракцій, і стане справді ефективним механізмом захисту національної безпеки держави».

Фракція «Голос» також готова підтримувати невідкладно і голосувати «за». На цьому наголошує заступниця голови фракції Юлія Клименко, яка разом із Олександром Аліксійчуком («Слуга народу») збирала підписи під зверненням до Стефанчука, аби це питання винесли на розгляд Верховної Ради у першому читанні:

«Будь-які сумніви щодо заборони російських «релігійних» організацій повинні зникнути після заяви з’їзду «Всесвітнього російського народного собору», що проводиться під егідою Російської православної церкви, про священну війну проти України і фактичну індульгенцію на вбивство українців. Ці організації повинні бути заборонені як найвища загроза національній безпеці Україні».

Фото:  Звичайний фашизм

Очільник групи «Довіра» Олег Кулініч наголошує, що у другому читанні законопроєкт буде мати підтримку і з боку його соратників: «Це потрібно було робити вже давно, зважаючи на політичні зв’язки цієї структури з державою-агресором і її підривну діяльність в Україні.

Водночас, мені здається, з боку української держави цей крок задля мінімізації впливу ворога на релігійне життя в Україні не повинен обмежуватися лише законом. Потрібно, по-перше, вести активну роботу з людьми, вірними УПЦ МП, особливо старшим поколінням, а, по-друге, з самими її священнослужителями.

Бо далеко не всі вони мають якісь антидержавні наміри, і далеко не всі вони в захваті від дій і висловлювань їхнього релігійного центру в Москві. Між тим, саме вони мають доволі значний вплив на людей, і саме з їхньою думкою деякі громадяни рахуються. Ми очікуємо на те, що державна політика в цьому напрямі матиме значно ширше застосування, ніж норми конкретного законопроєкту. Цим треба займатися, і займатися системно».

Джерело у фракції «Слуга народу» стверджує, що в УПЦ МП наразі є помірковане крило священників, яке між собою обговорюють ідею створення нової церкви: «Можуть створити окрему церкву, не пов’язану канонічними зв’язками з Кирилом і РПЦ. Вони не хочуть, аби їх асоціювали з тими, хто справді є зрадниками України в середовищі УПЦ МП, і з тими, хто закутавшись в ряси, оголошує екзистенційну війну українському народу. Такі процеси цілком реальні».

Що стосується групи «За майбутнє», то її голова Тарас Батенко теж запевнив, що його депутати голосуватимуть «за».

У пресслужбі «Батьківщини» також кажуть, що підтримували проєкт у першому читанні і будуть підтримувати й в другому.

Найближчим часом на погоджувальній нараді лідери фракцій і груп формуватимуть порядок денний для сесії Верховної Ради і тут ключову роль відіграє голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія. Саме від нього залежить, чи потрапить це питання на розгляд тоді, коли у сесійній залі буде максимальна кількість депутатів. У першому читанні він законопроєкт підтримав і голосував «за».

У Службі безпеки України зазначають, що станом на березень місяць вже відкрито понад 80 кримінальних проваджень, які стосуються «священослужителів» Московського патріархату, оголошено 37 підозр і вже є 23 судові вироки. Понад 200 клірикам РПЦ заборонено в’їзд в Україну. Санкції запроваджені щодо 17 функціонерів УПЦ МП, 23 керівників РПЦ, у тому числі патріарха Кирила (Гундяєва) та митрополита псковського Тихона.

Ірина Федорів, голова громадської ініціативи «Голка»; опубліковано у виданні ГЛАВКОМ